У пацієнтів з цирозом печінки період напіврозпаду (т1/2) піперациліну зростає на 25 % та тазобактаму – на 8 %.

Показання для застосування. Інфекції середньої тяжкості, спричиненими чутливими до препарату штамами: інфекції нижніх дихальних шляхів; інфекції сечовидільної системи; інфекції шкіри і м’яких тканин (абсцес, інфіковані трофічні виразки); інфекційно-запальні захворювання тазу чи післяпологові інфекції (в т. ч. ендометрит); апендицит ускладнений розривом апендикса, перитонітом і/або абсцедуванням); септицемія.

Спосіб застосування та дози. Спосіб та дозу визначають індивідуально в кожному конкретному випадку залежно від перебігу та локалізації інфекції. Застосовується тільки в/в повільно струминно або краплинно. Для дорослих і дітей старше 12 років середня добова доза складає 4,5 г кожні 8 годин.

Тривалість лікування складає від 7 до 10 днів. Рекомендована тривалість застосування препарату при госпітальній пневмонії від 7 до 14 днів. В інших умовах терапія ведеться залежно від важкості інфекції, клінічного та бактеріологічного прогресу та ефективності лікування.

Для приготування розчину для в/м введення як розчинник використовують 0,9 % розчин натрію хлориду, 5 % розчин декстрози, стерильну воду для ін’єкцій. Для внутрішньовенного введення струминно вміст флакону, що містить 4,5 г препарату, розводять в 20 мл одного із вищезгаданих розчинів. Струшують до повного розчинення. Речовина розчиняється повністю, не залишаючи ніякого нерозподіленого залишку. Дозу слід вводити протягом 3 – 5 хвилин. Для в/в введення краплино вміст флакону, що містить 4,5 г препарату, розводять в 20 мл 0,9 % розчину натрію хлориду, далі одержаний розчин розчиняють в 50 мл одного з вказаних розчинів, або в 5 % розчині декстрози у воді, або в суміші 5 % розчину декстрози і 0,9 % натрію хлориду. Струшують до повного розчинення. Речовина розчиняється повністю, не залишаючи ніякого нерозподіленого залишку. Дозу слід вводити протягом 30 хвилин.

Побічна дія. З боку травного тракту – діарея, запор, нудота, блювання. З боку ЦНС – тривога, занепокоєння, безсоння, головний біль, у поодиноких випадках можливі тремор, конвульсії, запаморочення. З боку серцево-судинної системи – підвищення артеріального тиску, набряки, біль в грудях, у поодиноких випадках можливі гіпотензія, тахікардія, аритмія. Алергічні реакції – висипання, свербіж. З боку респіраторної системи – задишка.

Протипоказання. Препарат протипоказаний хворим з алергічними реакціями на будь-які пеніциліни, цефалоспорини чи інгібітори β-лактамази.

Передозування. препарат відноситься до пеніцилінової групи і може бути причиною нервово-м’язової збудженості чи конвульсій, внаслідок внутрішньовенного введення великої дози (особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю). В цих випадках терапія симптоматична. Висока концентрація піперациліну та тазобактаму може бути знижена за допомогою гемодіалізу. Специфічного антидоту немає. 

Особливості застосування. При застосуванні препаратів пеніцилінової групи спостерігались серйозні реакції гіперчутливості препаратів, що вимагали негайної медичної допомоги з застосуванням епінефрину, кисню, в/в введення стероїдів та інтубації дихальних шляхів. У разі виникнення важкої персистуючої діареї необхідно враховувати можливість розвитку псевдомембранозного ентероколіту, викликаного агресивним штамом Clostridium difficile (NAP1/027), виражена токсичність якого, ймовірно, повязана з підвищеним виробленням токсинів А і В. У разі виникнення даного ускладнення необхідно відмінити препарат і призначити перорально тейкопланін або ванкоміцин.

Вагітність і лактація. Під час вагітності препарат можна застосовувати лише в тих випадках, коли очікувана користь перевищує потенційний ризик для плода. У незначних концентраціях виділяється з грудним молоком, тому застосувати препарат у жінок, які годують груддю можливо лише в тих випадках, коли очікувана користь перевищує потенційний ризик для дитини, або припинити годування груддю.

В період лікування не вживати алкоголь. Здатність безпосередньо впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами досі не встановлена. У разі виникнення побічних реакцій – див. “Побічна дія” (запаморечення, конвульсії і інше) слід утриматись від керування автотранспортом або іншими механізмами.

 Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Одночасне застосування препарату з гепарином може викликати порушення системи коагуляції крові. Одночасне застосування з тобраміцином зменшує площу під кривою ”концентрація-час” на 11 %, нирковий кліренс – на 32 %. Одночасне застосування ванкуроніуму разом з тазобактамом призводить до пролонгації нейромускулярної блокади. Препарат не змішують з іншими лікарськими засобами в шприці чи інфузійному флаконі, оскільки їх сумісність не доведено. Може застосовуватись одночасно з іншими антибіотиками, але лікарські засоби повинні вводитись окремо.